поєднаний

поє́днаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поєднати 1-4).

|| поєднано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. поєднаний — поє́днаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поєднаний — ПОЄ́ДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поєдна́ти 1–4. У віршах поета [М. Бажана] воєдино спаяні сатира й публіцистика, поєднані з народним гумором (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. поєднаний — ОРГАНІЗО́ВАНИЙ (який має свою організацію, діє через організацію), ОБ'ЄДНАНИЙ, ПОЄ́ДНАНИЙ рідше. Поєднані (організовані) робітники теж мають гроші, ..хоч товариства в їх ще далеко не такі великі (Леся Українка); Селяни тепер стають усе більш об'єднаними (з газети).  Словник синонімів української мови
4. поєднаний — Поє́днаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поєднаний — ПОЄ́ДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поєдна́ти 1-4. У віршах поета [М. Бажана] воєдино спаяні сатира й публіцистика, поєднані з народним гумором (Іст. укр. літ.  Словник української мови в 11 томах