Великий тлумачний словник сучасної мови

поїздити

пої́здити

-їджу, -їздиш, док.

Їздити якийсь час.

Поїздити на кому — цілком підкорити когось своїй владі, використати в своїх інтересах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поїздити — пої́здити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поїздити — ПОЇ́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док. Їздити якийсь час. У Василя несамовито серце б'ється від бажання поїздити верхи і собі (Панас Мирний); Вона поїздить з копитаном [капітаном], заробить багато грошей, у розкоші поживе, а я на смітті помру! (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. поїздити — ПОЇ́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док. Їздити якийсь час. У Василя несамовито серце б’ється від бажання поїздити верхи і собі (Мирний, IV, 1955, 108); Вона поїздить з копитаном [капітаном], заробить багато грошей, у розкоші поживе, а я на смітті помру! (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах