прабатько

праба́тько

-а, ч.

Той, від кого походять який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін.

Значення в інших словниках

1. прабатько — праба́тько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. прабатько — ПРАБА́ТЬКО, а, ч. Той, від кого ведуть початок який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін. Серед інших котячих порід найбільш породистими можна вважати ангорських котів .. Їхнім прабатьком, як доводять деякі вчені, був манул (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. прабатько — РОДОНАЧА́ЛЬНИК (той, від якого бере початок якийсь рід), ПРЕ́ДОК, ПРАРО́ДИЧ, ПРАБА́ТЬКО, ПРАОТЕ́ЦЬ заст., уроч., ПРАРОДИ́ТЕЛЬ заст., уроч. З золотих рам на стінах дивились на його давні предки, князі Вишневецькі (І.  Словник синонімів української мови
4. прабатько — ПРАБА́ТЬКО, а, ч. Той, від кого ведуть початок який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін. Серед інших котячих порід найбільш породистими можна вважати ангорських котів.. Їхнім прабатьком, як доводять деякі вчені, був манул (Знання.., 9, 1971, 28).  Словник української мови в 11 томах