Великий тлумачний словник сучасної мови

прабатьківський

праба́тьківський

-а, -е.

Прикм. до прабатьки.

|| Належний прабатькам.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прабатьківський — праба́тьківський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. прабатьківський — див. ПРЕДКІВСЬКИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. прабатьківський — [прабат'к'іўс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  4. прабатьківський — ПРАБА́ТЬКІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прабатьки́. Він затис в долоні колос, Наче важить у руці. Принесе його додому, У прабатьківське село (Л. Дмитерко); // Належний прабатькам.  Словник української мови у 20 томах
  5. прабатьківський — ПРАБА́ТЬКІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прабатьки́. Він затис в долоні колос, Наче важить у руці. Принесе його додому, У прабатьківське село (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 16); // Належний прабатькам.  Словник української мови в 11 томах