Великий тлумачний словник сучасної мови

правдолюбний

правдолю́бний

-а, -е.

Який любить правду, бореться за неї, шукає справедливості.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. правдолюбний — правдолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. правдолюбний — ПРАВДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить правду, бореться за неї, шукає справедливості. Бо ж не було чоловіка, хто був би, як він, правдолюбний (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
  3. правдолюбний — ПРАВДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить правду, бореться за неї, шукає справедливості. Бо ж не було чоловіка, хто був би, як він, правдолюбний (Зеров, Вибр., 1966, 309).  Словник української мови в 11 томах