правдомовець

правдомо́вець

-вця, ч.

Той, хто завжди говорить правду, є виразником правди.

Значення в інших словниках

1. правдомовець — правдомо́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. правдомовець — ПРАВДОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто завжди говорить правду, хто є виразником правди. Трудящі Вірменії разом зі всіма народами Радянського Союзу та інших країн світу урочисто відзначили 100-ліття від дня народження свого великого правдомовця Ованеса Туманяна (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. правдомовець — ПРАВДОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто завжди говорить правду, хто є виразником правди. Трудящі Вірменії разом зі всіма народами Радянського Союзу та інших країн світу урочисто відзначили 100-ліття від дня народження свого великого правдомовця Ованеса Туманяна (Літ. Укр., 3.Х 1969, 1).  Словник української мови в 11 томах
4. правдомовець — Правдомо́вець, -вця м. Человѣкъ, говорящій правду.  Словник української мови Грінченка