Великий тлумачний словник сучасної мови

правдомовний

правдомо́вний

-а, -е.

Який говорить правду.

|| Щирий, правдивий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. правдомовний — правдомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. правдомовний — ПРАВДОМО́ВНИЙ, а, е. Який говорить правду. Цим разом вона була правдомовна (О. Кобилянська); // Щирий, правдивий. Стефа говорила правду про Данка й Лучіку. Він навіть не заперечує того. І ця його правдомовна ..  Словник української мови у 20 томах
  3. правдомовний — ЩИ́РИЙ (який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки), ВІДВЕ́РТИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРАВДОМО́ВНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ (ЩИРОСЕ́РДНИЙ) підсил.  Словник синонімів української мови
  4. правдомовний — ПРАВДОМО́ВНИЙ, а, е. Який говорить правду. Цим разом вона була правдомовна (Коб., III, 1956, 360); // Щирий, правдивий. Стефа говорила правду про Данка й Лучіку. Він навіть не заперечує того. І ця його правдомовна..  Словник української мови в 11 томах