правдомовний

ПРАВДОМО́ВНИЙ, а, е. Який говорить правду.

Цим разом вона була правдомовна (Коб., III, 1956, 360);

// Щирий, правдивий.

Стефа говорила правду про Данка й Лучіку. Він навіть не заперечує того. І ця його правдомовна.. одвертість болить її найдужче (Вільде, Б’є восьма, 1945, 61);

*Образно. Серця у нас пісенні, правдомовні (Павл., Бистрина, 1959, 177).

Значення в інших словниках

1. правдомовний — правдомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. правдомовний — -а, -е. Який говорить правду. || Щирий, правдивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правдомовний — ПРАВДОМО́ВНИЙ, а, е. Який говорить правду. Цим разом вона була правдомовна (О. Кобилянська); // Щирий, правдивий. Стефа говорила правду про Данка й Лучіку. Він навіть не заперечує того. І ця його правдомовна ..  Словник української мови у 20 томах
4. правдомовний — ЩИ́РИЙ (який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки), ВІДВЕ́РТИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРАВДОМО́ВНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ (ЩИРОСЕ́РДНИЙ) підсил.  Словник синонімів української мови