правлення

пра́влення

I -я, с., рідко.

Дія за знач. правити I 1), 2).

II -я, с.

Дія за знач. правити I 6).

III -я, с.

Дія за знач. правити II.

IV -я, с.

Дія за знач. правити III.

Значення в інших словниках

1. правлення — пра́влення 1 іменник середнього роду управління, керування рідко пра́влення 2 іменник середнього роду здійснення обрядів пра́влення 3 іменник середнього роду повторення, наполягання на чомусь пра́влення 4 іменник середнього роду виправлення  Орфографічний словник української мови
2. правлення — ПРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., рідко. Дія за знач. пра́вити¹ 1, 2. – Ми можемо й без панни Обринської так само їхати .. Чи, може, її присутність на коні додасть тобі більше певності в правленні мого коня..? (О. Кобилянська). ПРА́ВЛЕННЯ², я, с. Дія за знач.  Словник української мови у 20 томах
3. правлення — ПРА́ВЛЕННЯ¹, я, с., рідко. Дія за знач. пра́вити¹ 1, 2. — Ми можемо й без панни Обринської так само їхати.. Чи, може, її присутність на коні додасть тобі більше певності в правленні мого коня..? (Коб., III, 1956, 57). ПРА́ВЛЕННЯ², я, с. Дія за знач.  Словник української мови в 11 томах