правити
пра́вити
I -влю, -виш; мн. правлять; недок.
1》 перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати.
|| Керувати, розпоряджатися ким-, чим-небудь.
2》 перех. і неперех., ким, чим, рідко кого, що і без додатка. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь.
3》 неперех. Прямувати куди-небудь.
|| перен. Мати якісь наміри.
Правити путь — постійно рухатися в певному напрямку.
4》 перех. Доставляти щось куди-небудь.
5》 перех. Справляти, чинити, учиняти що-небудь.
Посиденьки правити — марнувати час у бездіяльному сидінні й балаканині.
6》 перех. і без додатка. Здійснювати обряди (найчастіше культові: молебень, тризну, панахиду і т. ін.).
7》 неперех., за що, чим. Виконувати якесь призначення, бути придатним для чогось.
|| Мати здатність служити чим-небудь.
|| за що. Ставати чим-небудь.
|| за кого, ким. Виконувати певні обов'язки кого-небудь, бути кимось.
II -влю, -виш; мн. правлять; недок.
1》 перех., про кого – що і без додатка. Говорити, здебільшого повторюючи ту саму думку, наполягаючи на чомусь; повторювати думку, що склалася про когось.
Правити своєї — настирливо наполягати не рахуючись з іншими.
|| Продовжувати розповідь.
|| Говорити таке, що не зовсім відповідає дійсності або повністю суперечить їй. Правити теревені.
2》 перех., чого, що. Вимагати з кого-небудь щось (здебільшого податок, борг і т. ін.).
|| Встановлювати ціну на щось.
III -влю, -виш; мн. правлять; недок., перех.
1》 Ліквідувати несправності; виправляти.
|| Виявляти й усувати помилки у друкованому чи письмовому тексті.
2》 Випрямляти.
3》 Гострити що-небудь (ніж, бритву і т. ін.) за допомогою ременя, бруска і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови