правнучин пра́внучин -а, -е. Прикм. до правнука; належний правнуці. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках правнучин — Пра́внучин, -на, -не (від пра́внука) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)