празник

пра́зник

-а, ч., розм.

1》 Те саме, що свято 1).

|| перен. Подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій.

2》 День чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою.

Значення в інших словниках

1. празник — пра́зник іменник чоловічого роду свято розм.  Орфографічний словник української мови
2. празник — 1. див. свято церковне; 2. див. церковне свято храмове  Словник церковно-обрядової термінології
3. празник — див. свято  Словник синонімів Вусика
4. празник — моск. свято свято  Словник чужослів Павло Штепа
5. празник — ПРА́ЗНИК, а, ч. 1. розм. Те саме, що свя́то¹. [Семен:] Заробив ще більше, як торік: таки ні одного буденного дня не прогуляв, а іноді то й у празник робив, хай господь милосердний простить... (М.  Словник української мови у 20 томах
6. празник — пра́зник свято (перев. церковне)(м, ср, ст) ♦ до Гонолюлі (Гонолюлю) на пра́зник ірон. 1. так говорять тому, хто планує нереальне (подорож, зустріч тощо)(ср): Думаєш, що поїдеш з ними на роверах в Карпати?...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. празник — Буде тобі добрий празник. Глумливо, будеш битий. На празник і собаки збігаються. Там є що їсти і людям і собакам.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. празник — СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін.  Словник синонімів української мови
9. празник — Пра́зник, -ка; -ники, -ків = свя́то  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. празник — ПРА́ЗНИК, а, ч. 1. розм. Те саме, що свя́то 1. [Семен:] Заробив ще більше, як торік: таки ні одного буденного дня не прогуляв, а іноді то й у празник робив, хай господь милосердний простить… (Кроп.  Словник української мови в 11 томах