практик

пра́ктик

-а, ч.

1》 Той, хто набув досвіду, знань завдяки практичній діяльності.

2》 чого і без додатка. Той, хто займається практичною діяльністю.

3》 Практична, ділова, тверезо мисляча людина.

Значення в інших словниках

1. практик — пра́ктик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. практик — ПРАКТИК – ПРАКТИКАНТ Практик, -а. Той, хто набув досвіду внаслідок практичної діяльності, хто займається практичною діяльністю: досвідчений практик, теоретик і практик перекладу, лікар-практик. Практикант, -а.  Літературне слововживання
3. практик — ПРА́КТИК, а, ч. 1. Той, хто набув досвіду, знань у результаті практичної діяльності. Юра був старий практик і вірно догадався, що якийсь недосвідний рибак мусив зранити сю рибу (І. Франко); [Ромодан:] Скільки у вас агрономів з вищою освітою?...  Словник української мови у 20 томах
4. практик — Пра́ктик, -ка; -тики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. практик — ПРА́КТИК, а, ч. 1. Той, хто набув досвіду, знань у результаті практичної діяльності. Юра був старий практик і вірно догадався, що якийсь недосвідний рибак мусив зранити сю рибу (Фр., IV, 1950, 427); [Ромодан:] Скільки у вас агрономів з вищою освітою?...  Словник української мови в 11 томах