предивний

преди́вний

-а, -е, також у сполуч. зі сл. дивний, розм.

1》 Дуже дивний (у 1 знач.).

2》 Надзвичайно гарний; чудовий, чарівний.

Значення в інших словниках

1. предивний — преди́вний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. предивний — див. вродливий; хороший  Словник синонімів Вусика
3. предивний — ПРЕДИ́ВНИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. дивний, розм. 1. Дуже дивний (у 1 знач.). Чути предивні дива про пригоди в краях невідомих (І. Франко); Приснився Удовенкові предивний сон (Д. Бедзик); Цей предивний інструмент [сопілка] ..  Словник української мови у 20 томах
4. предивний — ПРЕДИ́ВНИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. дивний, розм. 1. Дуже дивний (у 1 знач.). Чути предивні дива про пригоди в краях невідомих (Фр., XIII, 1954, 316); Приснився Удовенкові предивний сон (Д. Бедзик Дніпро..  Словник української мови в 11 томах