Великий тлумачний словник сучасної мови

предок

пре́док

-дка, ч.

1》 Старший родич по висхідній лінії з боку матері чи батька (звичайно старіший за діда, бабу).

|| Той, від кого веде початок рід.

|| Родоначальник якогось виду або роду (про тварин).

2》 перев. мн. Попередники сучасних поколінь; люди, що жили задовго до теперішніх часів.

|| тільки мн. Ті, від кого походять певні людські племена, народності і т. ін.

|| перев. мн., розм. Батьки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. предок — Що означають іменники предок і пращур, а що – потомок та нащадок? Предок – 1. Старший родич по висхідній лінії з боку матері чи батька (звичайно старіший за діда, бабу).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. предок — пре́док іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. предок — ПРАЩУР; мн. ПРЕДКИ, ПРАЩУРИ, колишні покоління.  Словник синонімів Караванського
  4. предок — [предок] -дка, ор. -дком, м. (на) -дков'і/ -дку, мн. -дкие, -дк'іў  Орфоепічний словник української мови
  5. предок — ПРЕ́ДОК, дка, ч. 1. Старший родич по висхідній лінії з боку матері або батька (звичайно старіший за діда, бабу). В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (М. Коцюбинський); Предків я знав по пальцях – до мого діда включно (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  6. предок — з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда). 1. Споконвіку, одвічно. Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко); Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей.  Фразеологічний словник української мови
  7. предок — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст.  Словник синонімів української мови
  8. предок — ПРЕ́ДОК, дка, ч. 1. Старший родич по висхідній лінії з боку матері або батька (звичайно старіший за діда, бабу). В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  9. предок — Пре́док, -дка м. Предокъ. З предків хазяїн. Мнж. 67. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Чуб. III. 353. см. предків'я.  Словник української мови Грінченка