презлющий

презлю́щий

-а, -е, також у сполуч. зі сл. злющий, розм.

Надзвичайно злий.

Значення в інших словниках

1. презлющий — див. злий  Словник синонімів Вусика
2. презлющий — ПРЕЗЛЮ́ЩИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. злющий, розм. Надзвичайно злий. А я, як чужа була, то жила у його [дядька] за наймичку. До того ж ще дядина – злюща-презлюща (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. презлющий — ПРЕЗЛЮ́ЩИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. злющий, розм. Надзвичайно злий. А я, як чужа була, то жила у його [дядька] за наймичку. До того ж ще дядина — злюща-презлюща (Мирний, І, 1954, 71).  Словник української мови в 11 томах