презлющий
ПРЕЗЛЮ́ЩИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. злющий, розм. Надзвичайно злий.
А я, як чужа була, то жила у його [дядька] за наймичку. До того ж ще дядина — злюща-презлюща (Мирний, І, 1954, 71).
Словник української мови (СУМ-11)ПРЕЗЛЮ́ЩИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. злющий, розм. Надзвичайно злий.
А я, як чужа була, то жила у його [дядька] за наймичку. До того ж ще дядина — злюща-презлюща (Мирний, І, 1954, 71).
Словник української мови (СУМ-11)