прелюдія

прелю́дія

-ї, ж.

1》 Вступ до музичного твору.

2》 Невеликий самостійний музичний твір.

3》 перен. Те, що говориться або здійснюється як вступ до головного.

Значення в інших словниках

1. прелюдія — прелю́дія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прелюдія — (до муз. твору) вступ, у. пригравка; П. пролог, передмова, зачин, початок, заспів.  Словник синонімів Караванського
3. прелюдія — Заспів, загра, вступ, початок, див. увертюра  Словник чужослів Павло Штепа
4. прелюдія — ПРЕЛЮ́ДІЯ, ї, ж. 1. Вступ до музичного твору. З зали вдарили в вуха зібраних могутні акорди розчулюючої прелюдії Тимольського до однієї з його чарівних коломийок (І.  Словник української мови у 20 томах
5. прелюдія — прелю́дія, прелю́д (від лат. praeludium – вступ, рефрен, пролог) 1. Вступ до музичного твору (фуги, кантати тощо). 2. Назва самостійної музичної п’єси, переважне для фортепіано.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. прелюдія — ВСТУП (початкова частина книжки, статті, музичного твору), ПРОЛО́Г, ПРЕА́МБУЛА книжн., жарт.; ПЕРЕДМО́ВА, ПЕРЕДСЛО́ВО рідше, ПЕРЕ́ДНЄ СЛО́ВО, ПЕРЕ́ДНІ УВА́ГИ заст. (до книжки, статті); ПРЕЛЮ́ДІЯ (перев.  Словник синонімів української мови
7. прелюдія — Прелю́дія, -дії, -дією; -лю́дії, -дій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прелюдія — ПРЕЛЮ́ДІЯ, ї, ж. 1. Вступ до музичного твору. З зали вдарили в вуха зібраних могутні акорди розчулюючої прелюдії Тимольського до однієї з його чарівних коломийок (Фр.  Словник української мови в 11 томах