Значення в інших словниках
-
преподобник —
преподо́бник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
преподобник —
ПРЕПОДО́БНИК, а, ч., рел. Святий, праведник; // ірон. – Оступись, будь ласка, а то ще вбрикну й тебе, преподобнику (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
-
преподобник —
СВЯТЕ́ННИК (богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів), СПАСЕ́ННИК, ПРЕПОДО́БНИК. СВЯТИ́Й ім., ПРА́ВЕДНИК, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИК, ПРЕПОДО́БНИЙ, УГО́ДНИК, СВЯТЕ́ЦЬ рідше; ЧУДОТВО́РЕЦЬ (святий, який нібито має хист творити чудеса).
Словник синонімів української мови
-
преподобник —
ПРЕПОДО́БНИК, а, ч., рел. Святий, праведник; // ірон. — Оступись, будь ласка, а то ще вбрикну й тебе, преподобнику (Н.-Лев., IV, 1956, 275).
Словник української мови в 11 томах
-
преподобник —
Преподо́бник, -ка м. Преподобный, угодникъ, праведникъ. К. Бай. 45.
Словник української мови Грінченка