пресвятий

пресвяти́й

-а, -е.

1》 нар.-поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності.

2》 церк., заст. Уживається як постійний епітет при словах Бог, Богородиця, панотець і т. ін.

|| у знач. ім. пресвята, -тої, ж. Богородиця.

Пресвятая Діво (Мати, Мати Божа і т. ін.) — уживається як вигук, що виражає здивування, радість, страждання.

Значення в інших словниках

1. пресвятий — пресвяти́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пресвятий — ПРЕСВЯТИ́Й, а, е. 1. нар.-поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності. Марія сина привела. Єдиную тую дитину, Що нас од каторги спасла! І пресвятая, неповинна, За нас, лукавих, розп'ялась! (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. Пресвятий — див. Бог  Словник синонімів Вусика
4. пресвятий — БОГОРО́ДИЦЯ (у християнській релігії — назва матері Ісуса Христа), БОГОМА́ТІР, БО́ЖА МА́ТИ (ГОСПОДНЯ МА́ТИ), МА́ТИ БО́ЖА (МА́ТІР БО́ЖА), ПРЕЧИ́СТА ДІ́ВА (МА́ТИ), ДІ́ВА МАРІ́Я, ВЛАДИ́ЧИЦЯ церк., ЦАРИ́ЦЯ НЕБЕ́СНА церк., ПРЕСВЯТА́ ж. р., церк., ПРЕЧИ́СТА...  Словник синонімів української мови
5. пресвятий — ПРЕСВЯТИ́Й, а, е. 1. нар.-поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності. Марія сина привела. Єдиную тую дитину, Що нас од каторги спасла! І пресвятая, неповинна, За нас, лукавих, розп’ялась! (Шевч.  Словник української мови в 11 томах