престижний

прести́жний

-а, -е.

1》 Стос. до престижу, пов'язаний з турботою про престиж.

2》 Такий, який високо котирується, має перевагу в очах суспільства, якої-небудь групи людей.

Значення в інших словниках

1. престижний — прести́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. престижний — ПРЕСТИ́ЖНИЙ, а, е. Який високо цінується, вважається таким, що має, дає певні переваги порівняно з іншими, соціально значимий. Радіограмою Ягнича запрошували на “Оріон” взяти участь у престижному рейсі (О.  Словник української мови у 20 томах