престижний

ПРЕСТИ́ЖНИЙ, а, е.

Який високо цінується, вважається таким, що має, дає певні переваги порівняно з іншими, соціально значимий.

Радіограмою Ягнича запрошували на “Оріон” взяти участь у престижному рейсі (О. Гончар);

Користувачі бібліотеки вважають престижним саме в стінах бібліотеки провести або відзначити кожну важливу культурну подію (з наук. літ.);

Частину отриманих грошей організатори нелегального бізнесу перевели у валюту, а на інші придбали престижні квартири й особняк в обласному центрі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. престижний — прести́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. престижний — -а, -е. 1》 Стос. до престижу, пов'язаний з турботою про престиж. 2》 Такий, який високо котирується, має перевагу в очах суспільства, якої-небудь групи людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови