престижний
ПРЕСТИ́ЖНИЙ, а, е.
Який високо цінується, вважається таким, що має, дає певні переваги порівняно з іншими, соціально значимий.
Радіограмою Ягнича запрошували на “Оріон” взяти участь у престижному рейсі (О. Гончар);
Користувачі бібліотеки вважають престижним саме в стінах бібліотеки провести або відзначити кожну важливу культурну подію (з наук. літ.);
Частину отриманих грошей організатори нелегального бізнесу перевели у валюту, а на інші придбали престижні квартири й особняк в обласному центрі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- престижний — прести́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- престижний — -а, -е. 1》 Стос. до престижу, пов'язаний з турботою про престиж. 2》 Такий, який високо котирується, має перевагу в очах суспільства, якої-небудь групи людей. Великий тлумачний словник сучасної мови