1. Словник української мови у 20 томах

престиж

ПРЕСТИ́Ж, у, ч.

Авторитет, вплив, який має хто-, що-небудь.

Щоб хоч скільки-небудь удержувати свій престиж між слухачами, приватних розмов уникали [вихователі] з ними (С. Васильченко);

Бова виявився самотнім. Тоді, щоб зберегти свій престиж перед колективом і, головне, щоб утриматись на роботі, він таки пішов до директора цирку (Д. Ткач);

Вистава зробила фурор у місті і навіть несподівано підняла мій престиж: смотритель школи .. почав звертатися до мене на “ви” (з мемуарної літ.);

А то ж іще селяни. Уронити перед ними свій панський престиж – та це все одно що самому собі вистрілити в лоб (Г. Хоткевич);

Спеціалісти критики, що свій престиж підтримують тим, що ніколи нічим не бувають вдоволені, гордо відмовляються виголошувати свою високу думку, і їх треба припрошувати, як іменитих гостей на званому обіді (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. престиж — прести́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. престиж — (лідера) добра слава <�ім'я>, репутація, авторитет, реноме; п! ВПЛИВ. Словник синонімів Караванського
  3. престиж — -у, ч. Авторитет, вплив, що його має хто-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. престиж — Повага, шана, пошана, шаноба, вага, вплив, див. авторитет Словник чужослів Павло Штепа
  5. престиж — прести́ж (франц. prestige – авторитет, повага) громадська оцінка суспільної вагомості індивіда, соціальної групи, професійної категорії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. престиж — АВТОРИТЕ́Т (визнана за ким-небудь перевага в судженнях про що-небудь, в знаннях, у вирішенні чого-небудь), АВТОРИТЕ́ТНІСТЬ, ВАГА́, ПРЕСТИ́Ж, ВПЛИВ. Марусяк не мав уже жадного авторитету. При нім критиковано і його самого (Г. Словник синонімів української мови
  7. престиж — Прести́ж, -жу, -жеві; -ти́жі, -жів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. престиж — ПРЕСТИ́Ж, у, ч. Авторитет, вплив, який має хто-, що-небудь. Щоб хоч скільки-небудь удержувати свій престиж між слухачами, приватних розмов уникали [вихователі] з ними (Вас., Незібр. тв., 1941, 191); Бова виявився самотнім. Словник української мови в 11 томах