преторіанці
преторіа́нці
-ів, мн. (одн. преторіанець, -нця, ч.).
1》 У Стародавньому Римі – солдати особистої охорони полководця, згодом – солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах.
2》 перен. Наймані війська, які захищають деспотичну владу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови