префікс
I пр`ефікс-а, ч.
1》 лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток.
2》 У системах обробки даних: а) початкова частина імені, яка вказує на належність до певної програми; б) вміст спеціального регістра, який використовується в процесі автоматичного перетворення дійсних адрес в абсолютні.
Префікс блока — необов'язкове інформаційне поле змінної довжини, яке розташовується перед блоком та містить довжину блока.
Префікс імені файла — в ієрархічній файловій системі – частина імені файла, яка визначає повне ім'я каталогу, в якому він розташований.
II преф`ікс-а, ч., фін.
1》 Дострокова виплата за векселем.
2》 у знач. прикм., невідм. Здійснений, проведений раніше призначеного терміну. Виплата префікс.
Великий тлумачний словник сучасної української мови