Значення в інших словниках
-
префікс —
пре́фікс іменник чоловічого роду приросток префі́кс іменник чоловічого роду достроковий платіж
Орфографічний словник української мови
-
префікс —
[преф'ікс] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
-
префікс —
I пр`ефікс-а, ч. 1》 лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
префікс —
Приставка, приросток
Словник чужослів Павло Штепа
-
префікс —
ПРЕ́ФІКС, а, ч., лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток.
Словник української мови у 20 томах
-
префікс —
пре́фікс (від лат. praefixus – прикріплений спереду) приставка в слові.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
префікс —
ПРЕ́ФІКС грам., ПРИ́РОСТОК, ПРИСТА́ВКА рідко. Проти суфіксів українські префікси — типова спадщина спільноруської доби (Л. Булаховський).
Словник синонімів української мови
-
префікс —
Пре́фікс, -кса; -фікси, -ксів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
префікс —
ПРЕ́ФІКС, а, ч., грам, . Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. Префікси в українській мові використовуються здебільшого..
Словник української мови в 11 томах
-
префікс —
рос. префикс 1. Певна ціна, яку не можна підняти або понизити. 2. Невід'ємна складова слова.
Eкономічна енциклопедія