прецедент —
прецеде́нт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
прецедент —
-у, ч. 1》 Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків. 2》 У праві – рішення суду щодо певної справи, яке в подальшому є взірцем для судів при розв'язанні аналогічних справ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прецедент —
Приклад, випадок (зразковий)
Словник чужослів Павло Штепа
прецедент —
ПРЕЦЕДЕ́НТ, у, ч. 1. Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків.
Словник української мови у 20 томах
прецедент —
прецеде́нт [від лат. praecedens (praecedentis) – той, що передує] 1. Випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних випадків. 2. П. судовий – у буржуазному праві деяких країн (напр.
Словник іншомовних слів Мельничука
прецедент —
Рішення, яке використовують або зобов'язані використати при вирішенні аналогічних справ.
Універсальний словник-енциклопедія
прецедент —
ПРЕЦЕДЕ́НТ, у, ч. 1. Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків.
Словник української мови в 11 томах