Словник синонімів Караванського

прецедент

Подібний випадок <�вчинок, подія> в минулому.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. прецедент — прецеде́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прецедент — -у, ч. 1》 Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків. 2》 У праві – рішення суду щодо певної справи, яке в подальшому є взірцем для судів при розв'язанні аналогічних справ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прецедент — Приклад, випадок (зразковий)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. прецедент — ПРЕЦЕДЕ́НТ, у, ч. 1. Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків.  Словник української мови у 20 томах
  5. прецедент — прецеде́нт [від лат. praecedens (praecedentis) – той, що передує] 1. Випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних випадків. 2. П. судовий – у буржуазному праві деяких країн (напр.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. прецедент — Рішення, яке використовують або зобов'язані використати при вирішенні аналогічних справ.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. прецедент — Прецеде́нт, -ту; -де́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прецедент — ПРЕЦЕДЕ́НТ, у, ч. 1. Вчинок, випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних вчинків, випадків.  Словник української мови в 11 томах