Великий тлумачний словник сучасної мови

префіксація

префікса́ція

-ї, ж., грам.

Творення нових слів або форм слова за допомогою префіксів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. префіксація — префікса́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. префіксація — [преиф'іксац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. префіксація — ПРЕФІКСА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Творення нових слів або форм слова за допомогою префіксів. Як основні засоби словотвору суфіксація і префіксація в діалектах часто виявляють певні особливості порівняно з літературною мовою (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. префіксація — префікса́ція приєднання префіксів (приставок) до кореня чи основи як засіб утворення слів та їхніх форм.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. префіксація — ПРЕФІКСА́ЦІЯ, ї, ж., грам. Творення нових слів або форм слова за допомогою префіксів. Як основні засоби словотвору суфіксація і префіксація в діалектах часто виявляють певні особливості порівняно з літературною мовою (Мовозн., XIII, 1955, 100).  Словник української мови в 11 томах