Великий тлумачний словник сучасної мови

преципітація

преципіта́ція

-ї, ж., спец.

Здатність преципітину утворювати осад у сироватці крові.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. преципітація — преципіта́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. преципітація — ПРЕЦИПІТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Здатність преципітину утворювати осад у сироватці крові.  Словник української мови у 20 томах
  3. преципітація — преципіта́ція (від лат. praecipitatio – невтримне падіння, скидання) осадження антигена (напр., екстракту бактерій) з фізіологічного розчину під впливом специфічної (антимікробної) сироватки. Реакцію П. застосовують у медицині з діагностичною метою та для перевірки якості харчових продуктів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. преципітація — ПРЕЦИПІТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Здатність преципітину утворювати осад у сироватці крові.  Словник української мови в 11 томах