Великий тлумачний словник сучасної мови

преципітатор

преципіта́тор

-а, ч., спец.

Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. преципітатор — преципіта́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.  Словник української мови у 20 томах
  3. преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.  Словник української мови в 11 томах