преципітатор

ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец.

Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.

Значення в інших словниках

1. преципітатор — преципіта́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. преципітатор — -а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.  Словник української мови в 11 томах