1. Словник української мови у 20 томах

преципітатор

ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец.

Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преципітатор — преципіта́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. преципітатор — -а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Словник української мови в 11 томах