преципітатор

преципіта́тор

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преципітатор — -а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Словник української мови у 20 томах
  3. преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Словник української мови в 11 томах