преципітатор
преципіта́тор
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- преципітатор — -а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Словник української мови у 20 томах
- преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Словник української мови в 11 томах