преципітатор
преципіта́тор
-а, ч., спец.
Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- преципітатор — преципіта́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Словник української мови у 20 томах
- преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій. Словник української мови в 11 томах