преципітатор

преципіта́тор

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. преципітатор — -а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.  Словник української мови у 20 томах
3. преципітатор — ПРЕЦИПІТА́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сприяє утворенню осаду, відстою чи утворює осад, відстій.  Словник української мови в 11 томах