Великий тлумачний словник сучасної мови

прибавлений

приба́влений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прибавити.

|| прибавлено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прибавлений — приба́влений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прибавлений — ПРИБА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до приба́вити; // приба́влено, безос. пред. Покійні отець мені не раз казали, що у метриці, прибавлено мені годів (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. прибавлений — ПРИБА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приба́вити; // приба́влено, безос. присудк. сл. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці, прибавлено мені годів (Кроп., II, 1958, 247).  Словник української мови в 11 томах