прибавлений
ПРИБА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приба́вити;
// приба́влено, безос. присудк. сл.
[Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці, прибавлено мені годів (Кроп., II, 1958, 247).
Словник української мови (СУМ-11)