1. Словник української мови в 11 томах

прибавлений

ПРИБА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приба́вити;

// приба́влено, безос. присудк. сл.

[Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці, прибавлено мені годів (Кроп., II, 1958, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибавлений — приба́влений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прибавлений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до прибавити. || прибавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибавлений — ПРИБА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до приба́вити; // приба́влено, безос. пред. Покійні отець мені не раз казали, що у метриці, прибавлено мені годів (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах