прибавлений
ПРИБА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до приба́вити;
// приба́влено, безос. пред.
Покійні отець мені не раз казали, що у метриці, прибавлено мені годів (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибавлений — приба́влений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- прибавлений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до прибавити. || прибавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибавлений — ПРИБА́ВЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приба́вити; // приба́влено, безос. присудк. сл. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці, прибавлено мені годів (Кроп., II, 1958, 247). Словник української мови в 11 томах