приборканий
прибо́рканий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до приборкати.
|| приборкано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиприбо́рканий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до приборкати.
|| приборкано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови