Значення в інших словниках
-
приборкати —
прибо́ркати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
приборкати —
(домогтися послуху) приборкати крила; обламати крила (роги, руки) кому; збити пиху кому, з кого; укрутити (утнути) хвоста кому. [Чоловік 3-й:] Он Бурлака іде, і люди з ним.
Словник фразеологічних синонімів
-
приборкати —
ПРИБО́РКАТИ див. прибо́ркувати.
Словник української мови у 20 томах
-
приборкати —
прибо́ркати / прибо́ркувати кри́ла, перев. кому, чиї, які. 1. Вплинути на кого-небудь своєю силою, авторитетом тощо; угамувати когось. (Чоловік 3-й:) Он Бурлака іде і люди з ним. (Петро:) Може, хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові Михайловичу (І.
Фразеологічний словник української мови
-
приборкати —
ДРЕСИРУВА́ТИ (тварин, птахів), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ТРЕНУВА́ТИ рідше; ПРИБО́РКУВАТИ (перев. диких звірів); НАТА́СКУВАТИ (перев. мисливських собак). — Док.: ви́дресирувати, надресирува́ти, навчи́ти (научи́ти), прибо́ркати, натаска́ти.
Словник синонімів української мови
-
приборкати —
Прибо́ркати, -каю, -каєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
приборкати —
ПРИБО́РКАТИ див. прибо́ркувати.
Словник української мови в 11 томах
-
приборкати —
Приборкати см. приборкувати.
Словник української мови Грінченка