Великий тлумачний словник сучасної мови

прибрести

прибрести́

-еду, -едеш; мин. ч. прибрів, -брела, -брело; наказ. сп. прибреди; док.

Бредучи, прийти, дістатися куди-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прибрести — прибрести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прибрести — [приебреисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. -р'іў, -реила; нак. -еиди, -еид'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. прибрести — ПРИБРЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прибрі́в, брела́, ло́ наказ. сп. прибреди́; док. Бредучи, прийти, дістатися куди-небудь. Були троянці п'яні, ситі. Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень (І. Котляревський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. прибрести — Прибрести́, -бреду́, -де́ш; прибрі́в, -брела́; прибрі́вши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прибрести — ПРИБРЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. прибрі́в, брела́, ло́ наказ. сп. прибреди́; док. Бредучи, прийти, дістатися куди-небудь. Були троянці п’яні, ситі. Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень (Котл., І, 1952, 78); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  6. прибрести — Прибрести, -ду́, -деш гл. Прійти по водѣ.  Словник української мови Грінченка