прив'ялий —
ПРИВ'Я́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прив'я́нути. Рум'янець на її лиці своїм тоном нагадував трохи прив'ялі пелюстки яблуневого цвіту (І. Волошин); Прив'яле бадилля пожовкло й вилягло (А. Шиян); – Дочка моя вмерла? Дочко, дочко малая!...
Словник української мови у 20 томах
прив'ялий —
Прив'я́лий, -а, -е Привядшій, отчасти увядшій. Левиц. Пов. 103.
Словник української мови Грінченка