прив'ялий
прив'я́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до прив'янути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прив'ялий — прив'я́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прив'ялий — див. в'ялий Словник синонімів Вусика
- прив'ялий — ПРИВ'Я́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прив'я́нути. Рум'янець на її лиці своїм тоном нагадував трохи прив'ялі пелюстки яблуневого цвіту (І. Волошин); Прив'яле бадилля пожовкло й вилягло (А. Шиян); – Дочка моя вмерла? Дочко, дочко малая!... Словник української мови у 20 томах
- прив'ялий — Прив'я́лий, -а, -е Привядшій, отчасти увядшій. Левиц. Пов. 103. Словник української мови Грінченка