Великий тлумачний словник сучасної мови

пригнути

пригну́ти

див. пригинати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пригнути — пригну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пригнути — ПРИГНУ́ТИ див. пригина́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. пригнути — пригну́ти / пригина́ти до землі́ кого, що. Примусити кого-небудь коритися, зробити когось, щось безсилим, податливим і т. ін. (Храпко:) Зять — мировим! га? Тоді держіться у мене всі лиходії, що на мене брехню точите, проти мене зле замишляєте!...  Фразеологічний словник української мови
  4. пригнути — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. пригнути — ПРИГНУ́ТИ див. пригина́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. пригнути — Пригнути см. пригинати.  Словник української мови Грінченка