Великий тлумачний словник сучасної мови

приголомшливо

приголо́мшливо

Присл. до приголомшливий.

|| у знач. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приголомшливо — приголо́мшливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. приголомшливо — ПРИГОЛО́МШЛИВО. Присл. до приголо́мшливий. Несподівано опинились віч-на-віч. Все сталося так приголомшливо раптово, що їм обом наче й дух перехопило (Яків Баш); // пред. Це було так несподівано й приголомшливо, наче на мене щось зненацька звалилося (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
  3. приголомшливо — ПРИГОЛО́МШЛИВО. Присл. до приголо́мшливий. Несподівано опинились віч-на-віч. Все сталося так приголомшливо раптово, що їм обом наче й дух перехопило (Баш, На.. дорозі, 1967, 19); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах