Великий тлумачний словник сучасної мови

пригінний

пригі́нний

-а, -е.

Прикм. до пригін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пригінний — пригі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пригінний — ПРИГІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до пригі́н. Пасовищне утримання свиней буває пригінне, вигульне і табірне (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пригінний — Пригі́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пригінний — ПРИГІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до пригі́н. Пасовищне утримання свиней буває пригінне, вигульне і табірне (Колг. енц., II, 1956, 205).  Словник української мови в 11 томах
  5. пригінний — Пригінний, -а, -е 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой. 2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3. Волч. у.  Словник української мови Грінченка