Великий тлумачний словник сучасної мови

придавити

придави́ти

див. придавлювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. придавити — придави́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. придавити — ПРИДАВИ́ТИ див. прида́влювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. придавити — придави́ти комара́ (кома́рика), жарт. Відпочити лежачи, задрімати, заснути. Дід Козак з поміччю своїх онуків-парубчаків стежив, щоб ми часом не чкурнули десь у комору на примістку чи придавили комара і на возі з сіном, посеред двору (М.  Фразеологічний словник української мови
  4. придавити — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. придавити — ПРИДАВИ́ТИ див. прида́влювати.  Словник української мови в 11 томах
  6. придавити — Придавити см. придавлювати.  Словник української мови Грінченка