придавлювати
прида́влювати
-юю, -юєш, недок., придавити, -давлю, -давиш; мн. придавлять; док.
1》 перех. і без додатка. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму.
|| чим. Вагою, масою чого-небудь стискувати щось.
|| Притискувати щось до кого-, чого-небудь.
|| Навалюючись усією масою на що-небудь, згинати, руйнувати, ламати його.
|| Примушувати кого-небудь згинатися, схилятися, тиснутися (звичайно до землі).
|| Нависаючи над чим-небудь, створювати враження тісноти, здавленості і т. ін.
|| безос. Про почуття болю в грудях, животі і т. ін.
2》 перев. док., перех. З силою надавити, стиснути, завдаючи болю.
|| безос.
|| Навалившись своєю вагою на кого-небудь, скалічити, умертвити тощо.
|| безос.
|| Здавлюючи горло, задушити, умертвити кого-небудь.
|| Роздавити, знищити (щодо дрібних істот).
3》 перех., перен. Гнітюче впливаючи на кого-небудь, робити безвольним, інертним.
|| Перешкоджати прояву, розвитку чого-небудь.
|| Гнітити (про почуття, настрій і т. ін.).
4》 перех., перен. Позбавляти волі, свободи дій; пригноблювати.
|| Пересилювати, приглушувати що-небудь у собі.
5》 неперех., перен., розм., рідко. Висловлюючись, наголошувати (звичайно на слові).
6》 неперех., перен., розм. Посилюватися (звичайно про мороз).
|| безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови